— 3 хворобою борюся другий рік, — розповідає Галина Маньковська з села Полюшкіне Чайкинського старостинського округу, що на Новгород-Сіверщині. — Рак лімфосистеми. Років два до встановлення діагнозу відчувала слабкість, часто хворіла простудними. Бувало, на роботі погано стане, — а я працювала на грибному підприємстві у Києві, де вирощували печериці, — везуть у лікарню. Нібито все нормально. А я ні пити, ні їсти не можу. Два роки жила, практично, по лікарнях. І в Броварах, і в Чернігові, і в Києві. Поставили діагноз: неходжкінська крупноклітинна лімфома. Було дуже велике ураження правої молочної залози. Думали, рак грудей. Але це лімфома. Адже лімфовузли по всьому організму.
Проходила хіміотерапію, променеву терапію. По лімфомі пішло покращення. «Ковідом» захворіла перед Новим роком. Серце прихопило, «швидка» забрала у новгород-сіверську лікарню. Там, припускаю, й заразили. Легені нормально, на нирки дало. Коли підтвердився діагноз «ковід», антибіотики пила, противірусні. З великою обережністю лікар назначала, бо я недавно після хімії. Назначить і дзвонить, запитує про самопочуття.«Ковід» вибив мене на три місяці з лікування лімфоми. Дуже підкосив весь організм. Хребет у молодості був зламаний. Все зрослося, зажило. А тепер такі болі — ходити важко. Зміщення хребетного стовбура — диск від диска — збільшилося, сягає 8 міліметрів. Робити нічого не можу, а мені всього 45 років. Руки-ноги набрякають, кості набрякають, ходити неможливо. Нирки погано працюють — добиті хімією і «ковідом».
Живу на ентузіазмі і, все-таки, на упевненості у завтрашньому дні. Інколи вона пропадає, але коли дивишся на дітей, на сонце — хочеться жити. Прийшла до стоматолога недавно. «Галю, — каже. — Я тобою просто захоплююся. Ти знайшла час на зуби». «А що ти хочеш, — кажу, — щоб я не стриглася, перестала зуби чистити, перестала лікувати їх?» Просто повісити голову? Ні, такого не буде.
Боргів — біля 40 тисяч. Для мене зараз це дуже багато. Потрібні гроші і віддавати борги, і дообстежитися. В онкодиспансері знайшла барсетку з грошима, тисяч 50. Забула людина в туалеті. Я хвилини дві постояла, подивилася, медики йшли, кажу: «Ось тут паспорти, видзвоніть, будь ласка». По паспорту пробили, прибігла жінка в сльозах, дякує, я прийшла у гематологію, наді мною сміються: «Тобі Бог послав гроші, а ти...» У такого ж, як я, забрати ці гроші? Це по-божому? Люди такі дивні стали. Я ж не на вокзалі знайшла, не в банку. Знайшла в лікарні. Хотілося забрати, не заперечую. Але віддала, щоб від гріха подалі. Господь послав не шанс, а перевірку на вошивість, от і все. Я йшла за вироком до директора онкодиспансера, гінеколога Юрія Шеня. Підозрювали рак яєчників. Він же сказав: «Пухлина зменшується». А візьми я ці гроші, що б зі мною було, хто знає?
Поїхали на роботу чоловік і син. Довго дома були через карантин. Чоловік працює на приватника у Бахмачі, по будівництву. І син зараз там один. Один зі мною. Синам 25 і 27. Якби мені було краще, можна було б усім працювати їхати.
Це другий шлюб. Двоє синів — від першого. Але та людина не помагає і навіть аліменти не платив. Діти теперішнього чоловіка звуть батьком. Хоча вже були дорослі, коли ми зійшлися. Я змушена була поїхати на роботу в Москву. Там і з чоловіком познайомилися. Він — на будівництві. І я на тій же фірмі. Повернулися з Москви і купили житло в Полюшкіні. Сподобалося тут.
Захворіла — обстежувалася не тільки в державних клініках, а й у багатьох приватних. Хотіла стати здоровою. Були заощадження. Чоловік, діти помагали, мати та бабуся з пенсії. За цей час багато чужих людей стали рідними. І навпаки — життя відсіяло непотрібних. Життя таке. Самого Христа зрадили. Коли ти при здоров'ї, коли весела, компанійська, отоді ти потрібна. Коли хвора, коли в тебе проблеми, коли потрібні гроші — не потрібна.
Слава Богу, що почали робити комп’ютерну томографію безкоштовно в чернігівському онкодиспансері. КТ з контрастом показує, які відхилення, що де не так. Для більш точної діагностики потрібно ПЕТ-КТ. Це обстеження, коли у вену вводять радіоактивний препарат, який відсвічує живі і ракові клітини. Воно розшифровує весь організм. На ПЕТ-КТ грошей нема. У Києві вартість 12 тисяч і вище.
Аналізи у Німеччині хотілося б зробити. А саме аналіз кісткового мозку. Щоб зрозуміти, від чого страшенні болі в спині. Адже мені навіть уночі треба рухатися, треба встати походити, щоб зменшити біль. Є направлення. Потрібно 40-50 тисяч гривень.
Дуже прошу небайдужих людей про допомогу.
Картковий рахунок в Ощадбанку 4790 7299 4519 2482 Маньковська Галина
gorod.cn.ua, Тамара Кравченко, тижневик «Вісник Ч» №19 (1826), 13 травня 2021 року. Фото з Інтернету
Немає коментарів:
Дописати коментар