В інтерв'ю доктор-кардіолог Лариса Міщенко допомагає знайти відповіді на питання про причини розвитку ССЗ і способах їх профілактики.
Лариса Анатоліївна Міщенко
— В Україні в розпалі третій локдаун у зв’язку з епідемією COVID-19. Але, згідно зі статистикою, причиною № 1 смертності українців залишаються захворювання серцево-судинної системи. Що ви думаєте з цього приводу? Чи є різниця з європейськими країнами?
— Незважаючи на небезпеку COVID-19, в Україні захворювання серцево-судинної системи є причиною смерті номер один — від них вмирає 60% наших співвітчизників. Для порівняння — онкологічні захворювання, які йдуть на 2-му місці, у структурі смертності займають 15%. В європейських країнах хвороби серцево-судинної системи також лідирують, але захворюваність набагато нижче. Наприклад, кількість інсультів на 100 тис. населення в Україні в 2 рази вище, ніж в Англії, і в 3 рази — ніж у Франції. Як наслідок, середня тривалість життя в Україні становить 67 років, а в тих же Англії та Франції - 81 та 83 роки відповідно.
— Які фактори впливають на розвиток ССЗ?
— Відразу хочу пояснити, що криється під словосполученням «серцево-судинні захворювання». Це захворювання, зумовлені зростанням атеросклеротичних бляшок в артеріях. Атеросклероз може вражати всі артерії організму, але частіше ми стикаємося з такими його ускладненнями, як інфаркт міокарда та мозковий інсульт. Саме вони є провідними причинами смерті серед українців, а 30% тих, хто пережив інсульт, залишаються інвалідами.
Ось чому важливо розуміти, як ми можемо запобігти цим захворюванням, на які чинники можемо вплинути, щоб не допустити їхнього розвитку. Деякі з них не піддаються корекції - вік, стать, генетична схильність. Однак з іншими — підвищений тиск, глюкоза і холестерин, ожиріння, куріння, малорухливий спосіб життя, стрес — можна і потрібно боротися.
— Невже у нас все так погано з тиском? Здавалося б, відома і зрозуміла тема…
— За даними дослідження STEPS, яке було проведено в Україні за сприяння ВООЗ у 2020 році, 64% учасників не знали про те, що у них підвищений артеріальний тиск. Ще 8% ніколи його не вимірювали.
У лікуванні артеріальної гіпертензії важливо досягати цільових цифр артеріального тиску, хоча б менш 140/80 мм рт. ст. Однак, тільки 14,4% на тлі регулярного прийому антигіпертензивних препаратів отримують такий результат. Тоді як в США, Канаді, країнах західної Європи цей показник становить 40−50%. Тому в нашій країні висока частота інсультів і серцево-судинних смертей.
Успіх лікування залежить від лікаря і від пацієнта. Лікар повинен правильно підібрати комбінацію препаратів, а пацієнт — слідувати призначеній терапії, не змінювати самостійно дозування і режим прийому препаратів. Це нелегке завдання, тому що прийом медикаментів тривалий, практично довічний. Але сьогодні, при адекватній взаємодії пацієнта із сімейним лікарем, ми можемо досягти кращого контролю тиску у кожного пацієнта.
— Всі знають про зв’язок між курінням і раком легень. А з чим пов’язаний вплив куріння на розвиток ССЗ? Чи обов’язково кидати?
— Потрібно кидати, а краще — не починати. Негативний вплив куріння на серце і судини реалізується за рахунок продуктів горіння тютюну. Тисячі токсичних сполук утворюються в процесі горіння, але найбільш шкідливими для серця і судин є монооксид вуглецю, акролеїн і бензен. Потрапляючи в організм, вони сприяють підвищенню артеріального тиску і прогресуванню атеросклерозу. Це призводить до захворювань серцево-судинної системи і дихальних шляхів.
Проблема впливу продуктів горіння на організм людини не обмежується курінням. Забрудненість повітря теж відносять до факторів розвитку ССЗ. Йдеться не тільки про куріння, але й пасивне куріння, автомобільні вихлопи, дим від спалювання листя тощо. Тому обмежити контакт з продуктами горіння необхідно всім. Повертаючись до питання куріння, на жаль, не всі прислухаються до рекомендацій лікарів. У нас у країні була спроба створити лінію підтримки для тих, хто кидає курити. Однак вона не увінчалася успіхом.
— Що робити тим, хто не кидає курити? Вони приречені?
— Активну позицію повинні займати лікарі, з’ясовуючи на прийомі, чи курить пацієнт, і пропонуючи варіанти відмови. У нашому арсеналі є засоби нікотинзамісної терапії (пластирі, жувальні гумки) і медикаментозні препарати, що допомагають позбутися нікотинової залежності. Для тих, хто не хоче кидати, пропонуються альтернативні способи доставки нікотину — електронні сигарети і системи для нагрівання тютюну. При використанні таких продуктів зберігаються «ритуали», але за рахунок іншого способу отримання нікотину з тютюну (нагрівання, а не спалювання) вдається уникнути негативних ефектів горіння.
Концепцію зменшення шкоди від куріння за допомогою використання електронних сигарет і систем для нагрівання тютюну підтримує й Європейська Асоціація Кардіологів. У деяких європейських країнах цей підхід отримав державну підтримку (Великобританія, Німеччина, Греція).
— Про системи доставки нікотину завжди багато питань. Чи є наукові докази того, що використання е-сигарет або систем для нагрівання тютюну може знизити ризики для пацієнта?
— Токсикологічна оцінка аерозолів систем доставки нікотину, показала, що кількість шкідливих речовин в них на 90−95% менше, ніж у звичайних сигаретах. А в липні 2020 року, на підставі даних досліджень, Американська організація в галузі контролю за якістю продуктів і лікарських засобів (FDA), визнала систему для нагрівання тютюну IQOS продуктом зі зниженим вмістом шкідливих речовин. Поки що це єдина альтернативна система доставки нікотину, яка отримала таке схвалення.
В останні роки кількість досліджень зросла, тому наукових даних буде ставати все більше. Особливий інтерес представляє ефект переходу з сигарет на електронні альтернативи в зниженні ризиків розвитку мозкового інсульту та інфаркту міокарда. Але важливо пам’ятати, що замінники сигарет теж містять нікотин і не виключають шкоду повністю.
— Яка ситуація в Україні з рівнем холестерину?
— Згідно з результатами згаданого дослідження STEPS, 64% населення України ніколи не вимірювали рівень холестерину. Підвищення холестерину «не болить», тому пацієнти не приділяють йому уваги. Правильний спосіб життя — це те, що допомагає боротися з факторами ризику.
Рекомендації прості: правильне харчування, щоденна фізична активність мінімум 30−40 хвилин, відмова від куріння і надмірного вживання алкоголю. А також зниження ваги у разі її надлишку та освоєння практик боротьби зі стресом. Напевно, кожен для себе повинен вирішити, чи хоче він у майбутньому здорового довголіття, і розставити пріоритети.
— Що робиться в Україні і що необхідно зробити, щоб поліпшити ситуацію з контролем артеріального тиску?
— Ми покладаємо надії на включення до програми «Доступні ліки» фіксованих комбінацій антигіпертензивних препаратів. Це препарати, де в одній таблетці упаковано дві і три лікарських речовини. Сьогодні вони внесені в міжнародні рекомендації як пріоритетні, осільки дозволяють зменшити кількість таблеток, що приймає пацієнт. А дотримання режиму прийому препаратів — важливий фактор поліпшення прихильності пацієнтів лікуванню.
Варто приділяти увагу й підвищенню інформованості людей про ССЗ. В ННЦ «Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска» НАМН України ми надаємо медичну допомогу пацієнтам, проводимо й освітню роботу. У консультативній поліклініці відкрито «Кабінет пацієнта», де можна отримати вичерпну інформацію про ССЗ.
Немає коментарів:
Дописати коментар